Порівняння ДНК десятків тисяч шизофреніків виявило, що даний психіатричний розлад виникає через порушення в роботі гальмівних нейронів в мозку, їх неправильної взаємодії зі збудливими нервовими клітинами і пов'язаних з цим мутаціями в генах, заявляють генетики в статті, опублікованій в журналі Neuron.
"У далекому майбутньому ця публікація може послужити основою для спеціальних медичних програм, які будуть передбачати те, наскільки людині загрожує шизофренія, а також підібрати ліки для боротьби з цією недугою", — прокоментував дослідження Х'ю Перрі (Hugh Perry) з університету Саутгемптона (Великобританія), пише РИА Новости.
Читайте такожЕмбріональні нейрони можуть повернути молодість мозку
Як розповідають автори статті, Ендрю Поклінгтон (Andrew Pocklington) з університету Кардіффа (Велика Британія) та його колеги, нейрофізіологи і генетики давно підозрювали, що причина розвитку шизофренії може критися в дисбалансі між "гальмуючими" і збудливими нейронами в корі мозку, однак довести це ніяк не виходило.
Поклінгтон і його колеги змогли зробити подібну заяву, проаналізувавши і порівнявши пристрій генів, які тим чи іншим чином пов'язані з розвитком шизофренії, у десяти тисяч шизофреніків і 15 тисяч здорових людей.
Вчених в першу чергу цікавили так звані CNV (англ. варіації в числі копій генів), скільки зайвих або відсутніх копій одного і того ж гена містилася в нервових клітинах добровольців. Порушення в певних генах можуть сильно змінювати роботу нейронів і робити їх більш сприйнятливими для гальмівних або збуджуючих сигналів, що може призводити до серйозних порушень в їх роботі.
Читайте такожПсихіатри наполягають на перейменуванні шизофренії
Як показав цей аналіз, більша частина CNV перебувала в тих генах шизофреніків, які відповідали за роботу так званих ГАМК-нейронів – важливої категорії нервових клітин, що диригують активністю інших нейронів і керують реакціями гальмування.
Деякі такі вставки і видалення зачіпали не один, а відразу кілька десятків генів, що пояснює те, чому попередні експерименти вказували на зв'язок шизофренії з приблизно сотнею різних ділянок ДНК. У найближчому майбутньому Поклінгтон і його колеги планують використовувати зібрані дані для каталогізації всіх мутацій, пов'язаних з розвитком шизофренією, і вивченням наслідків їх появи.
Для таких експериментів, як підкреслюють вчені, потрібен новий модельний організм – миша-"шизофренік" або інша істота, чиїм геномом можна було легко маніпулювати й за чиєю поведінкою було б легко спостерігати. В іншому випадку розкриття секретів шизофренії затягнеться ще на кілька десятиліть, підсумовують вчені.
Сьогодні на шизофренію страждає близько 24 мільйонів людей на планеті. За статистикою ВООЗ, кожна сьома людина з тисячі є шизофреніком, причому більша частина з них припадає на молодих людей у віці від 15 до 35 років.
