П'ятниця,
20 жовтня 2017
Наші спільноти

Робота в нічні зміни вкорочує віку

Останніми роками не припиняється потік досліджень, які свідчать, що тривала робота на нічних змінах сильно шкодить здоров’ю.

Фото: newsru.co.il
мозок людей, які протягом 10 років працювали на нічних змінах,постарішав на 6,5 додаткових років / Фото: newsru.co.il

Це мусить сполохнути тих, хто регулярно працює по ночах, пише радіоведуча ВВС Сара Монтегю.

Вже багато років я встаю посеред темної ночі, щоби вчасно дістатися на роботу. Така ціна випуску програми Today, і я радо її сплачую.

Та мене завжди цікавило, чи не накопичується у мене поступово вагоміший борг – перед власним здоров’ям. Що як ці ранні підйоми – коли організм благає поспати ще – завдають мені серйозної і невідворотної шкоди, якої можна уникнути, якщо спати до ранку?

Я - лише одна з 3,5 млн британців, що працюють позмінно. Багатьом із них випадає набагато більше нічних годин, ніж мені – часом з вечора до ранку.

Недосипають не лише нічні працівники. П’ятдесят років тому дорослі люди спали в середньому по вісім годин щоночі. Нині – лише 6,5 годин.

Багато хто вважає сон розкішшю. Коли о 3:25 у мене дзвонить будильник, я завжди обіцяю собі, що відісплюся потім. Врешті-решт, я ж не хвора – лише недостатньо відпочила.

Але сон не менш важливий, ніж повітря чи їжа. Під час сну мозок обробляє те, що трапилось з нами за день, і зберігає спогади. А тіло проходить необхідне "базове обслуговування".

Нам уже відомо: навіть якщо нічні працівники багато сплять удень, це не повністю задовольняє їхні потреби.

Люди завжди заспокоювали себе, нібито їхні біологічні годинники неодмінно підлаштовуються до робочого графіка; але, як стверджує один із провідних британських знавців сну, професор Оксфордського університету Рассел Фостер, "ціла низка різноманітних досліджень прийшла до неочікуваного висновку – адаптації не відбувається".

А значить ті, хто протягом тривалого часу працює на нічних змінах, мають більший ризик виникнення серйозних хвороб, від діабету другого типу до серцево-судинних захворювань і раку.

На думку деяких науковців, з початком робочого дня о 4-й ранку (як у мене), працівникові так само складно обробляти інформацію, як після кількох чарок віскі чи бокалів пива.

Настрій при цьому не такий веселий, як коли ви напідпитку, але думати і справді важко. Добре, що за дві години до ефіру ми ще мусимо прочитати і написати купу матеріалів – це допомагає прокинутись.

Коли о шостій ранку ми вітаємо слухачів, я часто думаю про тих, чий мирний сон ми зараз перериваємо. Чому вставати о шостій набагато легше, ніж о четвертій? Чому ці дві години нічного сну набагато цінніші, ніж той самий час, якщо викрасти його у денних справ?

Відповідь ховається у кількох тисячах клітин нашого проміжного мозку – супрахіазматичному ядрі, яке виконує функції нашого "біологічного годинника".

Воно контролює, коли ми засинаємо, коли прокидаємось, коли наша печінка виробляє ензими для перетравлення їжі та все таке інше. Воно змінює наш серцевий ритм, пришвидшуючи його зранку, коли час вставати, і уповільнюючи ввечері.

Ось що каже професор Майкл Гастінгс з Кембриджського університету, який протягом двадцяти років вивчав циркадні ритми: "Всі наші органи керуються цими наперед запрограмованими генетичними закономірностями, що допомагають виконувати певні завдання у певний час".

Ці майстерні програми – цінний здобуток еволюції – повністю влаштовували неандертальців у печерах, але не підійшли людям ХХІ ст., які воліють працювати вночі.

З’їжте потрійне шоколадне тістечко посеред ночі, як це часто робила колись я, і цукор з жиром лишатимуться у вашому кровообігу довше, ніж якби ви з’їли те ж тістечко вдень.

Високий вміст цукру у крові може викликати діабет другого типу, а високий вміст жиру – серцево-судинні хвороби. Ось чому серед тих, хто працює на нічних змінах, ризик виникнення серцевих захворювань приблизно у півтора рази вищий.

Можливо, це також пояснює, чому нічні працівники частіше потерпають від ожиріння.

Нічні зміни пов’язують і з раком – зокрема, це зробила ВООЗ у дослідженні 2007 року.

Ожиріння, діабет, хвороби серця, рак – невеселий список. Але і це ще не все. Нещодавнє дослідження показало, що мозок людей, які протягом 10 років працювали на нічних змінах,постарішав на 6,5 додаткових років. У них погіршилася пам’ять і уповільнилось мислення.

У масштабному американському дослідженні науковці спостерігали за 75 тисячами жінок-медсестер протягом 22 років. Було встановлено, що кожна десята працівниця з тих, хто чергував на різних змінах щанайменше шість років, помирає передчасно.

До того ж, ми шкодимо не лише собі. Часом ми наражаємо на ризик інших людей.

Я говорила з чоловіком, який працює нічним прибиральником. Вранці він приходить додому, приймає душ і, замість того щоб іти спати, вирушає на іншу роботу – водієм-далекобійником. У такому режимі він працює шість днів на тиждень, коли спить лише по три години на добу.

Для водіїв-далекобійників існують чіткі правила, які обмежують їхні години за кермом. Втім, ніхто не відстежує, що робить водій у свої так звані "години відпочинку".

У Великій Британії немає конкретних законів щодо охорони здоров’я та безпеки тих, хто працює позмінно, але роботодавці зобов’язані піклуватись про умови роботи всіх працівників. Деякі компанії та уряди інших країн всерйоз замислились над проблемами, пов’язаними з нічною працею – не в останню чергу через загрозу судового переслідування.

Уряд Данії виплатив компенсацію жінкам, що захворіли на рак грудей після тривалого періоду роботи на нічних змінах. У Південній Кореї компенсацію отрималинічні працівники компаній-виробників електроніки, що захворіли на різні хвороби.

Шкоду можна зменшити, якщо постаратись. В одній американській транспортній компанії протягом кількох тижнів сталося три смертельні випадки. Керівництво змінило правила: скасувало "чергування змін", коли в одного працівника нічні зміни чергуються з денними, а також стало наполягати на тому, щоб після зміни водії мали не менше двох вихідних поспіль. Тепер у цієї компанії один із найкращих показників безпеки у США.

Нічна робота має величезні переваги. Один ді-джей, з яким я говорила, з захопленням розповідав, як чудово зустрічати світанок і спостерігати за тим, як оживає місто і городяни квапляться на роботу. Особисто ж я радію тому, що можу забирати дітей зі школи.

Як свідчать нові й нові докази, наш організм за це недешево платить. Разом із тим, ми дедалі краще розуміємо механізм роботи нашого біологічного годинника. Можливо, ми навчимося його підлаштовувати – переводити стрілки вперед чи назад.

Доброчинний фонд Wellcome Trust виділив професору Расселу Фостеру та його дослідницькій групі з Оксфордського університету 3 млн фунтів (майже 4,7 млн доларів) на дослідження і перевірку нового відкриття, яке прозвали "перемикачем сну".

Як стверджують автори відкриття, так звані "вентролатеральні передоптичні ядра" можуть вмикати чи вимикати усі частини нервової системи, що відповідають за неспання. Якщо це так, можливо, вдасться винайти медикамент, що дозволить людському організму ігнорувати цикли світла та темряви.

А до того часу нічна робота лишатиметься викликом для нашої природи.

Питання сну турбує мене вже багато років. Невесело чути наукові докази, що я добровільно руйную своє тіло та мозок.

То що ж мені з цим робити? Посплю, нехай ранок покаже.

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку