Найпоширенішою хибною думкою є впевненість у тому, що ми чудово уявляємо, що відбувається в нашій голові. Кожен день, пересуваючись і спілкуючись з людьми, я відзначаю, які думки спадають мені на розум. "Що я матиму на обід?" або "Цікаво, чому вона так вчинила?" І я намагаюся зрозуміти, чому ж насправді. Цілком логічно припустити, що всі ці думки і є насправді те, що відбувається в моєму мозку. Логічно, але неправильно.
Всі психологи погоджуються з тим, що ми маємо підсвідомість, а точніше, несвідоме, яке виконує чимало важливих функцій у процесі мислення. Якщо я спитаю себе, яке місто є столицею Франції, відповідь сам собою приходить у голову – Париж! Якщо я вирішу поворушити пальцями, вони почнуть рухатися туди-сюди, виконуючи складні комбінації рухів. Бажання щось зробити рукою – свідоме, а які саме рухи мають виконати мої пальці контролює підсвідомість.
Найбільшою дилемою в психології є питання: за що відповідає несвідоме, а що вимагає усвідомлених роздумів? Або, цитуючи назву відомого дослідження на цю тему: "Наше несвідоме розумне чи дурне?" Одна з популярних думок полягає в тому, що наше несвідоме здатне виконувати прості дії за принципом "подразник – реакція", поставляти базові факти, впізнавати певні об'єкти і виконувати натреновані дії. З іншого боку, складні процеси пізнання – планування, логічна аргументація і поєднання різних ідей – вимагають свідомого мислення.
Результати експерименту, проведеного недавно ізраїльськими вченими, спростовують цю загальноприйняту думку. Ран Гассін і його колеги використали цікавий візуальний прийом (який вони назвали "безперервне придушення спалахів"), щоб помістити інформацію в мозок випробовуваних так, щоб вони цього не усвідомили. Це може здаватись болісним процесом, але в дійсності все досить просто.
Методика Гассіна заснована на одній особливості роботи нашого мозку: два зображення, які він одержує з двох очей, як правило, з'єднуються в єдину зв'язну картину світу. В експерименті використовувались окуляри, які заломлюють світло, і за допомогою яких в кожне око випробуваних транслювалося окреме зображення.
Одне око учасників бачило послідовність яскравих квадратів, які дуже швидко змінювались і відволікали людину настільки, що коли в друге око транслювали змістовну інформацію, випробуваний не відразу усвідомлював її. Виявляється, що видиме зображення може досягти свідомості лише через кілька секунд. Втім, якщо закрити одне око, щоб не бачити кольорові квадрати, ви миттєво побачите "пригнічене" зображення.
Основний експеримент Гассіна полягав у тому, що учасникам показували арифметичну задачу, як-от "9 - 3 - 4 = ...", яку вони не сприймали свідомо. Після цього випробуваним явно демонстрували число, яке вони мали вимовити вголос якомога швидше. Це число могло бути як правильною відповіддю на поставлене завдання (в даному випадку "2"), так і неправильною (наприклад, "1").
Результат виявися дивовижним. Випробовувані набагато швидше вимовляли те число, яке відповідало правильній відповіді. Виходить, що розум підсвідомо обробляв і розв'язував арифметичне завдання, хоча учасники експерименту цього не усвідомлювали.
Результати експерименту дозволяють припустити, що можливості несвідомого значно більш багатогранні, ніж нам здається. На відміну від інших експериментів, у ході яких вивчалася несвідома обробка інформації людиною, даний тест не припускав автоматичної реакції на подразник, а вимагав від випробовуваних виконати арифметичну дію і надати точну відповідь.
У звіті про дослідження говориться, що метод, який використали вчені, є "проривом у дослідженні несвідомого" і що "несвідомо людський мозок може виконувати всі основні функції, які він виконує свідомо".
Автори цих сміливих заяв визнають, що попереду величезна робота, адже ми тільки починаємо досліджувати можливості нашого несвідомого. Подібно айсбергу, велика частина процесів, які відбуваються в нашій голові, залишається невидимою. Подібні експерименти дозволяють зазирнути трохи глибше.
