Четвер,
25 травня 2017
Наші спільноти

Дитинство в тіні жорстокої хвороби, або нотатки на полях однієї поїздки

В туберкульзному диспансері лікується близько 200 хворих. Серед них -  60 дітей. Ось в одній з палат  троє  діток, яким ще немає навіть року. Найменшому Денискові - 6 місяців. Лікар розповіла, що хлопчик прибув до них два місяці тому. Хвороба у нього має дуже складну форму...

Під час поїздки до Донецька столичні журналісти побували в диспансері, де лікують туберкульоз. Серед них була наш кореспондент…

 В туберкульзному диспансері лікується близько 200 хворих. Серед них -  60 дітей.

Ось в одній з палат  троє  діток, яким ще немає навіть року. Найменшому Денискові - 6 місяців. Лікар розповіла, що хлопчик прибув до них два місяці тому. Хвороба у нього має дуже складну форму. Зараз Денис почувається трохи краще, проте надія на одужання дуже мала.

З наступних кімнат виходять діти дошкільного віку. Побачивши гостей, вони дуже зраділи. Особливо, коли їх почали фотографувати журналісти та обіцяти, що вишлють фотографії.

Більшість дітей у лікарні кинуті напризволяще або ж їхні батьки позбавлені батьківських прав. 20 із 60 малят не лише хворі на туберкульоз, а й ВІЛ-інфіковані. І, якщо, як ми знаємо, туберкульоз можна вилікувати, то ВІЛ-інфекція – хвороба невиліковна. Діти з цією недугою часто не доживають навіть до підліткового віку. Лікування потребує постійної та дуже ретельної схеми. А це, на жаль, неможливо, оскільки лікарів і коштів не вистачає.

Картина страшна, вражає, адже маленькі діти страждають через недбалість своїх батьків. В Україні продовжує зростати кількість дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих та хворих на туберкульоз матерів. Щорічно цей показник збільшується на 20%. Якщо у 1997 році народилося 196 малюків, то у 2004 році від ВІЛ-інфікованих жінок народилося 2 115 немовлят. Проблема полягає у тому, що, по-перше - не всі ВІЛ-інфіковані починають вчасно отримувати потрібні ліки, по-друге - не всі їх отримують регулярно. А звідси й відповідний результат. До ВІЛ-інфекції додається ще й туберкульоз.

На жаль,  кількість інфікованих та хворих на туберкульоз в Україні невпинно зростає. І чи не найбільша проблема, що  хворі перебувають серед нас. Вони не проходять обстеження, не лікуються. Ми можемо навіть не знати, що контактуємо з хворим на туберкульоз. Відповідно, завтра це може стати нашою хворобою. І це не залежить від нашого пособу життя…

Тож маємо регулярно проходити профілактичне обстеження і закликати до цього своїх близьких та знайомих. Варто зрозуміти, що це біда усієї нації. Можливо, так ми зможемо зупинити туберкульоз.

        

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку