Четвер,
17 серпня 2017
Наші спільноти

Розумні живуть довше

Що вищий коефіцієнт інтелекту у людини, то більше у неї шансів дожити до ста років...

Що вищий коефіцієнт інтелекту у людини, то більше у неї шансів дожити до ста років.

НАСОЛОДА СОЛОМОНА

До останнього часу вважалося, що на тривалість життя людини в основному впливають три чинники: спадковість, спосіб життя і екологія. Але виявилось, що це не все: важливу роль грає ще і інтелект. До такого висновку пришли незалежно один від одного дві групи учених. Геронтологи з Університету Арізони (США) встановили, що смертність людей з високим рівнем освіти в чотири рази нижча, ніж смертність малоосвічених. А фахівці з Ради з медичних досліджень Британії прийшли до таких же висновків, вивчивши взаємозв`язок між IQ і станом здоров`я півтора тисяч чоловіків і жінок, що живуть в Шотландії. Дослідження було почате в 1987 році, коли кожному із спостережуваних було по 56 років. Протягом двадцяти років учені з університетів Глазго і Едінбургу стежили за своїми підопічними і, до свого здивування, побачили: дожили до похилого віку ті, хто все життя активно працював головою.

- Ще в ХIХ столітті цей феномен відкрив відомий німецький лікар-терапевт Хрістоф Гуфеланд, - розповідає професор психології, доктор біологічних наук Юрій Щербатих. - Він писав із цього приводу: «Людині навіть для фізичного стану необхідний відомий ступінь освіти, оскільки вона сприяє довголіттю. Людина в дикому і грубому побуті не живе так довго». І приводив у приклад таких геніїв, як Соломон, Платон, Діоген, Софокл, Демокріт, що жили до 80 - 90 років, що набагато перевищувало середню тривалість життя в ті часи. Правда, причину їх відмінного здоров`я лікар бачив в тому, що «вони, відкриваючи високі істини, мали внутрішню насолоду, яка і є вірним засобом для продовження життя».

БДЖОЛИ-«ВІДМІННИКИ»

Для того, щоб наочно продемонструвати правдивість цього вислову, фахівці з Університету Арізони (США) поставили досвід на бджолах. Керівник дослідження, професор біології Гро Амдам навчала їх асоціаціям «запах - їжа». Під час навчання у комах формувався умовний рефлекс: їм давали понюхати шматочок цукру, що викликало у них прискорені облизування хоботка - знак підготовки до вживання їжі. І тут експериментатори відмітили, що деякі бджоли виробляли рефлекс набагато швидше, ніж інші. Цей факт і послужив критерієм розділення їх на «відмінників» і «двієчників». Далі проводився жорстокий іспит. Бджіл примушували дихати киснем високої концентрації, який викликає передчасне старіння і у результаті, - смерть. Виявилось, що бджоли-«відмінники», які швидше навчалися, були стійкіші до дії кисню - їм вдавалося прожити в середньому 59 годин, а тугодумам - 55 годин, тобто в середньому на вісім відсотків менше.

- Вся справа - в стресостійкості, - пояснювала вражаючі результати досліду професор Гро Амдам. - Саме психологічна стійкість дозволяє краще навчатися не тільки представникам тваринного світу, але і людям, оскільки нові події у інтелектуалів не викликають тривоги, побоювань. Стикаючись з невідомим, вони не панікують, а вивчають його і знаходять способи його використовувати або уникнути. Так, розумні бджоли швидко зрозуміли, що повітря небезпечне, і навчилися контролювати свої дихальця - отвори, розташовані на бічних частинах грудей і черевця, через які повітря входить в тіло бджоли, а тому довше і прожили.

Інше дослідження, але вже на людях, провели учені з Університету в шотландському Абердіне. Їх висновок був зроблений на основі оцінки кмітливості 11-річних дітей, проведеної в Шотландії в 1932 році. Учені прослідкували долі більше двох тисяч осіб, протестованих в школах Абердіна, і з`ясували, хто з них при повному розумі і пам`яті дожив до 2001 року.

- Виявилось, що ймовірність дожити до обумовленої дати у людей, чий коефіцієнт інтелектуального розвитку в дитинстві був дуже низьким - 85 балів, становить лише 63% в порівнянні з тими, чий IQ був 115, - розповів один з авторів роботи професор Іан Дірі з Едінбургу. - Розумників серед тих, що дожили до нового століття, було майже 90 відсотків.

Причини цього феномена поки що тільки вивчаються. Одна з гіпотез: IQ визначає поведінку людини, а поведінка часто є причиною різних захворювань. Наприклад, люди, у яких в дитинстві був вищий рівень IQ, частіше кидали палити, ніж ті, у кого IQ був нижчий. А матеріальне становище, рівень доходів і соціальний статус, як виявилось, мало позначаються на тривалості життя. Серед розумних людей похилого віку було 45 відсотків малозабезпечених. По словах учених, на здоров`я людини впливає не стільки кількість грошей, скільки характер їх використання на користь здоров`я.

І ще одну, вже біохімічну, причину зв`язку інтелекту і здоров`я знайшли нещодавно французькі геронтологи. Вона криється в рівні гормону дегідроепіандростерону (ДГЕА) в організмі людини. Що його більше, то довше людина житиме. Виробляється цей гормон у великій кількості у дітей і підлітків, але з віком його стає все менше. І до 80 років кількість ДГЕА зазвичай не перевищує 10% від того рівня, який був у них в підлітковому віці. Але дивовижне те, що ДГЕА, за спостереженнями дослідників, виробляється у людей з високим IQ не гірше, ніж у дітей!

- Можливо, так відбувається тому, що розвинений інтелект дає людині можливість жити повноцінним життям з величезною кількістю різноманітних інтересів, - пояснював колишній віце-президент Академії наук Франції професор Етьєн-Еміль Больє. - Як дитині, інтелектуалові до старості все цікаво, а це стимулює організм виробляти все більше омолоджуючого гормону.

ПОРАДА ЛІКАРЯ

Психолог, доктор біологічних наук Юрій ЩЕРБАТИХ: «Грайте в квести»

- Вважається, що людський мозок без навантаження старіє швидше. Тому важливо його тренувати. Розвиваючись подібно до м`язів, при тренуванні мозок утворює нові нейронні зв`язки, які роблять нервову систему стійкішою і гнучкішою. У старості, коли частина нервових клітин гине, натренований мозок набагато легше справляється з підвищеним навантаженням і краще підтримує баланс життя при виникненні небажаних відхилень в стані гомеостазу (зміна артеріального тиску, концентрація в крові цукру, жиру, холестерину). Відповідні вправи для мозку - гра на музичному інструменті, вивчення іноземної мови і навіть захоплення комп`ютерними іграми.

ДУМКА ФАХІВЦЯ

Академік РАМН, професор, директор Російського геронтологічного науково-клінічного центру Росздрава Володимир ШАБАЛІН:

«Керівний інструмент нашого тіла - це мозок»

- Робота головою - найголовніша умова для того, щоб була досягнута максимальна тривалість життя. Якщо людина не розвиватиме мозок, то стане нецікавою природі. Ледарів природа дуже швидко вилучає з життя. Тому головний керівний інструмент нашого тіла - головний мозок. І від його стану залежить все інше. Чим більше мозок працює, чим більш він знаходиться в робочому стані, тим більше він продовжує життя нашій біологічній оболонці - тілу. Адже чому наступає смерть? Скажімо, спортсмен займався підняттям штанги, накачав м`язи. А потім кинув тренування - і у нього м`язи атрофуються. Мозок чим займається? Мозок диктує нам: забезпеч мені належну роботу, щоб у мене був хороший тиск, кровопостачання і т.д. А якщо мозок не діє, то йому і хороший стан організму не потрібний. Тобто потреби мозку диктують фізіологічний стан решти всіх елементів тіла.

ВІДОМІ ДОВГОЖИТЕЛІ З ІСТОРІЇ

Гіппократ, лікар, прожив 100 років. Піфагор, філософ і математик, - 80. Анаксагор, філософ, - 72. Софокл, драматург, - 90.

Евріпід, драматург, - 76. Демокріт, філософ, - 90. Платон, філософ, - 81. Діоген, філософ, - 91.

Епікур, філософ, - 71. Архімед, математик і механік, - 75. Сократ, філософ (страчений), - 70.

НАШІ СУЧАСНИКИ

Академік РАН, конструктор, один з найближчих соратників Сергія Корольова Борис ЧЕРТОК відзначив 1 березня своє 99-ліття.

Академік РАН, творець ядерних центрифуг, сподвижник Андрія Туполєва Йосип ФРІДЛЯНДЕР помер в 96 років.

Нобелівський лауреат, академік РАН Віталій ГІНЗБУРГ помер в 93 роки.

newsland.ru

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку