Четвер,
17 серпня 2017
Наші спільноти

10% населення розвинених країн страждає від безсоння

Медики називають поганий сон сходиною до майбутніх інсультів, інфарктів, гіпертонії та інших серйозних захворювань...

16 березня, здавалося б, можна сміливо спізнюватися на роботу. Всесвітня організація охорони здоров`я придумала для сонь відмінну "відмазку" - Всесвітній день сну. День соні відзначається кожну третю п`ятницю березня. Але насправді цей день - не свято для любителів поспати, а спосіб привернути увагу до проблем сну.

Сон - особлива форма існування організму, не менш складна, ніж денне неспання. Під час сну організм "приводить себе в порядок", тому ми і прокидаємося з відчуттям свіжості і припливу сил.

На хронічний недосип людський організм реагує вельми специфічним чином. Цей стан отримав у науці назву "прикордонного". Про його причини і механізм ученим відомо ще менше, ніж про сам сні. "Прикордонні" стани можуть приводити до найнесподіваніших і вражаючих психічних ефектів: галюцинацій, втрати пам`яті, відірваності від реальності. Втрата всього лише 4 годин сну знижує реакцію на 45%.

Спостерігаються й інші симптоми недосипання: спочатку пропадає почуття гумору, потім з`являється дратвливість, замкнутість, зацикленість на одних і тих же темах.

Щоб повернутися в звичайний стан, людині досить добре виспатися.

За статистикою, понад 10% населення індустріально розвинених країн страждає від безсоння. Через збільшення психічних і фізичних навантажень людина перестала спати стільки, скільки потрібно її організму для нормального відновлення сил, тому в кожного другого дорослого мешканця Землі відзначається один або кілька симптомів розладу сну, а 13% порушень носять хронічний характер. За даними сомнологічного центру МОЗ, майже 45% росіян незадоволені своїм сном, а 20% населення потребують серйозного лікування порушень сну. В основному в ці 20% входять практично всі, хто переступив 50-річний рубіж, а також жінки різного віку.

Безсоння в першу чергу не дає спокою працюючим в сферах юриспруденції і освіти, діячам культури і мистецтва. Медики називають поганий сон сходиною до майбутніх інсультів, інфарктів, гіпертонії та інших серйозних захворювань. У той же час нормальний сон - один з дієвих способів профілактики серцевих і багатьох інших захворювань. Фахівці стверджують, що недосип не тільки знижує працездатність, а й призводить до нервових розладів.

Кожна людина проводить уві сні третину свого життя, під час цього процесу у неї спостерігається мінімальний рівень мозкової активності і знижені реакції. Така ж картина роботи мозку під час сну спостерігається у більшості тварин, проте деякі з них мають здатність до так званого одностороннього сну. У китоподібних, дельфінів і птахів під час цього процесу не спить одна з півкуль мозку і відкрите одне око. Так вони стежать за навколишнім оточенням. Коли одна половина мозку "виспиться", інша півкуля - відпочиває. За весь час сну така зміна може відбуватися кілька разів.

Вчені вважають, що найбільш схильні до порушень сну сучасні діти та підлітки, яким заважають спати мобільні телефони та комп`ютери.

При цьому для нормальної роботи організму дітям необхідно спати не менше 10 годин на добу. Повноцінний сон може знизити у них прояви синдрому дефіциту уваги і гіперактивності і поліпшити поведінку.

Також сон допомагає мозку позбавитися від всього зайвого, "зчищаючи" з нейронних сполук непотрібні білки, і зменшує ризик ожиріння у дітей і дівчат. Крім того, денний сон оберігає від розвитку серцево-судинних захворювань. Брак сну може провокувати і розвиток недоумства.

Однак спати багато не менш шкідливо, ніж недосипати. На думку вчених, ідеальна тривалість сну становить 7 годин на добу, а бажання прилягти поспати вдень свідчить про патологію.

Віра Онопко.

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку