Неділя,
20 серпня 2017
Наші спільноти

Чим корисна вишукана їжа?

Не кількість - а якість

Сьогодні ідея про те, що про­бле­ми з ва­гою мож­на по­до­ла­ти шля­хом са­мо­об­ме­жен­ня, викликає все більше сумнівів. А що як­що вихід в то­му, щоб пе­рей­ти від обжерливості... до гур­манст­ва? Ар­гу­мен­ти.

На­со­лод­жу­ва­ти­ся їжею і зовсім не тур­бу­ва­ти­ся про ва­гу - для більшості з нас це зву­чить не­ре­аль­но. До­ста­ток їжі і сти­му­лю­ван­ня інстинкту спо­жи­ван­ня, характерні для су­час­но­го суспіль- ства, роз­па­лю­ють апе­тит. Що штовхає нас до необхідності постійно кон­тро­лю­ва­ти ва­гу, щоб уник­ну­ти пов`яза­них з цим психологічних про­блем і неприємностей зі здо­ров`ям.

Наші відносини з їжею обтяжені занепокоєнням і по­чут­тям про­ви­ни, за­ли­ша­ють ду­же ма­ло місця для за­до­во­лен­ня. Гур­ма­ни - любителі гарної їжі - мо­жуть да­ти нам урок на­со­ло­ди сма­ком, для то­го щоб до­по­мог­ти нам на­бли­зи­ти­ся до гармонії як з їжею, так і зі своїм тілом. Рідкісні ви­на, екзотичні фрук­ти, делікатеси да­ють ви­тон­че­ну на­со­ло­ду на­ших почуттів. Ви­хо­ван­ня чуттєвості, за­гост­рен­ня сприй­нят­тя до­по­ма­га­ють нам кра­ще дізна- ватися са­мих се­бе і навколишній світ.

Точ­но так са­мо, як при ма­со­во­му виробництві будь-яких ре­чей, у ви­пад­ку з їжею існує прин­цип: ви­би­ра­ти не кількість, а якість. Замість від- мови від за­до­во­лень мож­на переорієнтувати свій вибір. Ця тенденція пе­ре­гля­ду своїх пе­ре­ваг ви­ник­ла зав­дя­ки демократизації куль­ту­ри гедо- нізму і зачіпає го­лов­ним чи­ном середній клас.

Делікатеси з гастрономічного бутіка - без­умов­на розкіш, але во­на до­ступ­на на­ба­га­то більшій кількості лю­дей, ніж "Феррарі". Ця розкіш-за­до­во­лен­ня тісно пов`яза­на з емоційною сфе­рою і повертає нас від соціальних по­треб (де­мон­ст­ру­ва­ти свій ста­тус і фінансові можливості) до по­треб чуттєвих. А за­од­но дозволяє підвищити са- мооцінку.

На­да­ва­ти зна­чен­ня то­му, що їси, - це рівно- значно то­му, що про­бу­ва­ти жит­тя на смак. Те, як лю­ди­на відноситься до їжі, - сво­го ро­ду ме­та­фо­ра то­го, як во­на ста­вить­ся до жит­тя. Лю­ди­на, нерозбірлива в їжі, точ­но так са­мо всеїдна в жи- тті.

Або, як­що у неї не­трав­лен­ня шлун­ку, во­на не в змозі "пе­ре­ва­ри­ти" те, що відбувається в її житті. А як­що во­на переїдає, то і в житті, швид­ше за все, так са­мо механічно, па­сив­но поглинає все, що відбувається з нею, не за­сво­ю­ю­чи. Тоб­то не роб­ля­чи усвідомленого ви­бо­ру і не ма­ю­чи дос- віду.

По­тре­ба їсти більше, ніж потрібно для підтримки жит­тя, вважається по­каз­ни­ком то­го, що ба­га­то життєво важ­ли­вих по­треб не задоволені.

Та­ка лю­ди­на не вміє за­до­воль­ни­ти ці по­тре­би в контакті з людь­ми, з навколишнім світом, - це по­тре­би в любові, реалізованості, власної цінності, в приналежності до гру­пи і т. д.

zhinka.info

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку